У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника презентовано чотиритомне видання енциклопедії “Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923”. Задум видати ґрунтовну наукову працю з історії Західно-Української Народної Республіки виник шість років тому. Тоді 250 науковців із провідних історичних інституцій України та Канади почали цю, без перебільшення, титанічну працю.
Перше засідання редколегії відбулося у грудні 2015 року. Координував проєкт його ідейний натхненник, професор, доктор історичних наук, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського університету Микола Кугутяк. Спершу, каже Микола Кугутяк, видання планувалося тритомним і мало містити майже дві з половиною тисячі наукових статей. Однак в процесі роботи стало зрозумілим, що вмістити в такий обсяг весь об’єм інформації на тему ЗУНР не вдасться. І це лише енциклопедична інформація. Тому видання було розширено до чотирьох томів, у які зрештою вмістилося 3 300 наукових статей. Вони присвячені і конкретним історичним особам, і окремим явищам, подіям.
«Це такий зріз життя ЗУНР у всіх його вимірах – від зовнішньої та внутрішньої політики до побутового життя. Створення ЗУНР – це подія, яка без сумніву, сколихнула все західноукраїнське суспільство, і 103 роки тому загальна історична обстановка, що склалася на західноукраїнських землях, в чомусь була подібна до обстановки, яку ми і зараз переживаємо: пандемія, перша світова війна, загрози українській незалежності. Все це висувало перед західноукраїнським суспільством нові чергові виклики, на які потрібно було давати відповіді. І ось цей феномен Західно-Української Народної Республіки розкриває це видання. Найбільше вражає та величезна кількість молоді, підлітків, які горіли боротьбою за незалежність України. Це свідчить, що то було національно свідоме суспільство», – зазначив Микола Кугутяк.
Видання презентує комплексне дослідження одного з найяскравіших феноменів вітчизняної історії – доби Західно-Української Народної Республіки. Праці науковців, які трудилися над енциклопедією ЗУНР, свідчать про те, що ЗУНР мала абсолютно не регіональне, а всеукраїнське значення. Її створення, переконаний доктор історичних наук, професор Володимир Великочий, було подією загальнонаціональною і підтвердило прагнення українців жити в єдиній державі і називати себе українцями на всьому історично-географічному просторі – від Дону до Сяну.
«Енциклопедія містить багато речей не те що загальноукраїнського характеру, а речей історіософського характеру, яких ми не знайдемо у жодній іншій енциклопедії України доби новітньої незалежності. Вона по суті своїй є величезним соборницьким актом. Вона є прикладом того, як, здавалося б, події регіонального характеру можуть стати подією загальнонаціонального значення і масштабу», – зазначив професор Великочий.
Це чотири унікальні томи, які не тільки за своєю формою, а насамперед за змістом є визначним внеском у розвиток нашої української історіографії. Ця праця об’єднала всі провідні історичні інституції України, — підкреслив ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда. Він подякував співголовам видання: віцепрезиденту Національної академії наук України професору Олегу Рафальському, завідувачу відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» Миколі Литвину, директору Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Ігорю Соляру, заступнику директора Інституту історії України Олександру Реєнту, директору Інституту народознавства НАН України Степану Павлюку за те, що «вони згуртували навколо себе великі колективи дослідників».
Також від ректора пролунали слова подяки на адресу багатьох колег з університетів України, які брали участь в цьому проєкті, за те, що «достатньо швидко всім разом вдалося акумулювати той величезний інтелектуальний потенціал, який десятками років збирали наші попередники». Це видання, на думку Ігора Цепенди, є до певної міри хрестоматійним для сучасних українських політиків, які розбудовують нашу державу.
«Бо якщо заглибитися в історію ЗУНРу, то побачимо визначні історичні постаті, які готувалися роками до того, щоб швидко розбудувати державні інституції. Ми можемо тільки захоплюватися тим, як в складних умовах вони розгорнули державу. З іншого боку, ми бачимо і помилки, на які нам сьогодні потрібно звертати увагу. Головною проблемою було все-таки міжнародне визнання. Незважаючи на інтелектуальний потенціал, знання мов, не вдалося швидко переконати і збудувати всю систему міжнародного визнання для української держави, бо це був найбільш складний процес саме в розбудові Західно-Української Народної Республіки, як і УНР. В результаті чого після Версалю ми всі опинилися в ситуації, де один з найбільших європейських народів не отримав своєї державності», — переконаний ректор.
Він також особливо подякував голові Івано-Франківської обласної ради Олександру Максимовичу Сичу за ту підтримку, яку він надав для реалізації цього видання.
«Без підтримки влади та меценатів нам би не вдалось реалізувати такий масштабний проєкт. Тільки внесок Івано-Франківської обласної ради та Івано-Франківської ОДА в це видання складає 1 мільйон 270 тисяч гривень», – підкреслив Ігор Цепенда, додавши, що перший том був також профінансований Львівською ОДА, Львівською обласною радою, тому науковці також вдячні колишньому голові ОДА Олегу Синютці.
У свою чергу українську наукову спільноту під час презентації привітав голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич. За його словами, це дуже хороший зразок співпраці органів влади і вищої школи, наукової інституції.
«Мені приємно, що обласна рада мала можливість бути причетною до реалізації цього проєкту, мені приємно, при повазі до всіх, що епіцентром підготовки проєкту є мій рідний університет, моя рідна Альма-матер і мій рідний історичний факультет. І мені приємно, що я, як випускник, мав змогу долучитися до реалізації цього проєкту», – зазначив Олександр Сич.
Важливо те, що енциклопедію ЗУНР зможуть отримати у своє розпорядження вчителі історії, які навчатимуть українських дітей, і зможуть їм гідно передати спадщину ЗУНР, вважає директор Департаменту освіти і науки ОДА Віктор Кімакович.
«Листопадовий зрив достатньо недооцінений ще у тому суспільному значенні, яке він зробив для творення української держави. Нам потрібно тягнути не від УРСР нашу тяглість державотворення, а від Західно-Української Республіки», – заявив Віктор Кімакович.
Як зазначили на презентації, існує ще багато важливих і величних сторінок історії України 20 століття, які досі не було фундаментально вивчено. До роботи над цими дослідженнями колеги-науковці сьогодні запросили істориків Прикарпатського університету.
