Сьогодні, у велике свято Різдва Пресвятої Богородиці, парафія однойменного храму відзначає свій престольний празник. З цієї нагоди в.о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда разом із професорсько-викладацьким складом привітали отця Миколу та всіх священників, які служать у храмі, й подарували унікальну тактильну ікону – «Гошівська Богородиця».
Цю ікону створено в межах університетського проєкту «Невидима спадщина», благословенного Блаженнішим Святославом спеціально для людей із порушеннями зору.
Дарунок є не лише мистецьким витвором, а й глибоким знаком поваги до людської гідності та інклюзивності, яку університет послідовно підтримує у своїх освітніх та культурних ініціативах.
Робота над іконою була здійснена талановитими митцями, викладачами та студентами університету. Вона засвідчує, що справжнє мистецтво може бути доступним для всіх: навіть якщо людина не бачить очима, вона здатна «побачити» ікону через дотик і відчути її серцем.
Вручення ікони відбулося за участю в.о. ректора Ігоря Цепенди, авторки проєкту зі створення тифлографічних ікон, професорки кафедри дизайну і теорії мистецтва Надії Бабій, завідувача кафедри дизайну і теорії мистецтва Олега Чуйка, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Губаля та проректорів університету.
На завершення Ігор Цепенда побажав усій парафіяльній громаді миру, духовної єдності та щедрих Божих ласк, а також наголосив, що університет і надалі розвиватиме проєкти, які служать людям та роблять духовну й культурну спадщину доступною для кожного.
Історія святині
Чудотворна ікона Матері Божої з Ясної гори в Гошеві – одна з найбільш шанованих святинь українського народу. Її образ належить до списків давньоруської пам’ятки – Богородиці Ченстоховської, відомої темним кольором обличчя та рубцями на щоці. Історія Гошівської ікони почалася у 1704–1705 рр. з іменем шляхтича Андрія Шугая, який привіз з польського міста Олава дві копії Ченстоховської Богородиці.
Після пожежі, яка знищила його маєток, одна зі стін з іконою залишилася неушкодженою. Пізніше, рятуючись від війни, доньки А. Шугая привезли ікону до села Дунаїв, де сталося нове диво – образ заплакав. Митрополит Атанасій Шептицький зібрав свідчення очевидців, і згодом ікону визнали чудотворною. Її урочисто передали монастирю в Гошеві, де вже в дорозі одна з паломниць – донька Катерини Хоєцької – зцілилася від сліпоти.
Відтоді було зафіксовано понад 100 випадків чудесних оздоровлень. Ікона пережила війну, але згодом зникла – за однією з версій, вона опинилася в приватній колекції. Від 2001 р. в монастирі на Ясній горі перебуває копія святині, перед якою щороку моляться тисячі паломників.
