Побачити твори мистецтва, світову спадщину, очима – цінність, яку, на щастя, можуть собі дозволити більшість із нас. Відвідини музеїв, художніх галерей, кінотеатрів та театральних постановок для тих, хто має зір, справа настільки буденна, що здається – інакше й бути не може. А між тим, люди, які мають проблеми із зором, або й цілковито незрячі, дуже часто абсолютно позбавлені можливості і споглядати твори мистецтва, і самостійно творити.
Допомогти у цій ситуації взялися фахівці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у співпраці із Люблінським Католицьким Університетом Іоана Павла ІІ (Республіка Польща).
25 листопада в Прикарпатському університеті відкрилася друга серія тренінгів за проєктом «Невидима спадщина: обмін та впровадження передового досвіду щодо доступу до культури для людей з вадами зору».
Метою проєкту є підвищення доступності творів візуального мистецтва для таких людей.
Це черговий проєкт, який засвідчує, що для нас важливо, щоби наші співвітчизники весь час почувалися комфортно, незалежно від тих проблем, які їх супроводжують, зазначив на відкритті тренінгу ректор університету Ігор Цепенда.
«Цей проєкт сконцентрований на допомогу людям, які мають вади зору. Спільно з нашими колегами з Католицького Університету в Любліні ми розпочали саме блок мистецький. Ніщо так не збагачує людину, як мистецтво, і коли людина не може побачити цю красу, їй на допомогу приходять вироблені методики, які дозволяють пізнати глибину цього мистецтва. Тому проєкт використовує відомі технології методів Брайля для людей з вадами зору, які матимуть можливість насолодитися цим мистецтвом. З іншого боку ми хочемо його продовжувати, бо за декілька тижнів розпочинається відкриття виставкового залу Прикарпатського національного університету, і вже ці методики за методом Брайля ми хочемо використати саме в роботах наших студентів, викладачів, щоби всі, хто хоче пізнати мистецтво, мали можливість це зробити», – підкреслив Ігор Цепенда.
Можливість побачити твори мистецтва і самостійно творити їх, наприклад, спробувати малювати, викликає чимраз більший інтерес у людей із вадами зору, тому цей проєкт є важливим не тільки для України та Польщі, але й для всього світу, переконує професор Богуслав Марек, науковий координатор проєкту із Люблінського Католицького Університету Іоана Павла ІІ. Ще донедавна незрячі особи не мали взагалі жодного доступу до музеїв, мистецьких галерей, і це поступово змінюється – десь швидше, десь із запізненням – тож Україна і Польща мають багато чого надолужити. Багато вже зроблено, але цього все одно мало, зазначає професор Марек.
«Це один із перших наших проєктів у рамках міжнародної співпраці. В Польщі багато музеїв намагаються завдяки європейським проєктам робити якісь індивідуальні речі в тому напрямку. В Католицькому університеті Іона Павла ІІ ми маємо великий досвід такої роботи з дітьми і дорослими особами з вадами зору. І потреба доступу до мистецтва, як ми бачимо, чимраз більша. Також ми побачили під час роботи з партнерами з України велике їхнє зацікавлення, з чого ми робимо висновки, що це початок доброї і тривалої співпраці», – додав професор Богуслав Марек.
В рамках проєкту у червні цього року вже відбулися тренінги для працівників музеїв, гідів та працівників університету. Тоді польські партнери поділилися досвідом щодо особливостей комунікації з незрячими особами, розумінням як можна найінформативніше представити для них візуальне мистецтво. Також партнери поділилися технологіями виготовлення тактильних адаптацій. У результаті проєкту працівники Університету, а саме Інституту мистецтв, зможуть продовжувати таку роботу, проводити схожі тренінги та створювати адаптації.
Під час наступних кількох днів на тренінгах, які розпочинаються 25 листопада, особи з вадами зору навчаться користуватися тактильними адаптаціями загалом. Після того вони зможуть повноцінно користуватися адаптаціями творів мистецтва, створеними зокрема і в ході проєкту.
Також за проєктом виготовляються тактильні адаптації експонатів Краєзнавчого музею, Музею мистецтв Прикарпаття. Створена і Туристична стежка середмістям Івано-Франківська з розробленим путівником із вміщеними адаптаціями та описами шрифтом Брайля для цілковито незрячих та великим шрифтом для осіб зі слабким зором.
До участі у тренінгах також, запрошені представники Краєзнавчого музею та Музею мистецтв Прикарпаття та міські гіди, які проходили спеціальне навчання для роботи з людьми з вадами зору, а також представники міської організації УТОС, що навчатимуться на тренінгах.
Проєкт, зазначає його наукова менеджерка Христина Казимирів, кандидатка мистецтвознавства, доцентка, дуже важливий для міста та регіону, оскільки в Івано-Франківську така робота поки не велася зовсім.
Проєкт реалізується за програмою транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.
