Аналіз Києво-Печерського патерика допоможе глибинному дослідженню, яке проводять історики університету

Прикарпатський університет висловлює вдячність керівництву Львівського національного університету імені Івана Франка, працівникам Наукової бібліотеки університету за сприяння та надану можливість проведення наукових пошуків декану факультету історії, політології і міжнародних відносин, доктору історичних наук, професору Прикарпатського університету Миколі Кугутяку.

У архівах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка він разом з колегами розпочинає вивчення пам‘ятки ХVII ст., рукописної копії знаменитого Києво-Печерського патерика (ХІІІ ст.), виконаної ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм у 1619 році!

Вчені тільки починають досліджувати документ, але вже говорять про те, що він свідчить про єдине культурне поле від Києва до Карпат. Києво-Печерський патерик (від грецьк. πάτηρ – батько, отець) – найважливіша пам’ятка української агіографії, що займає центральне місце в історії як християнської культури України в цілому, так і житійної прози зокрема.

Як пояснили у Львівському національному університеті імені Івана Франка, рукописний список Києво-Печерського патерика був укладений  на початку XVII ст. і включає 96 творів. Він належав до бібліотеки крилошанина Антонія Петрушевича, відомого бібліофіла й краєзнавця ХІХ – поч. ХХ ст. Він брав особисту участь у створенні колекції кириличних рукописних книг в університетській бібліотеці. Саме він врятував і зберіг 25 кодексів, що походили з різних українських та молдавських монастирів і були створені у XV-XVIII ст. 1867 року священик передав їх Львівському університетові і до сьогодні вони складають основу й окрасу унікальних колекцій Наукової бібліотеки, і упродовж понад півтора століття є предметом ґрунтовних наукових досліджень українських і зарубіжних учених.

«Не Слово о полку Ігоревім, не Закон і благодать, не Літопис, а Патерик став тим вічно відновлюваним, поширюваним, а з початком нашого друкарства – неустанно передруковуваним твором старого нашого письменства, золотою книгою українського письменного люду, джерелом його літературної утіхи і морального поучення. Завдяки тому мав він такий глибокий вплив на етичний світогляд інтеліґентнішої частини старої української маси, як ні один інший твір. Може це виглядати на парадокс, коли скажемо, що Патерик і Кобзар – це були дві найпопулярніші українські книги», – писав свого часу Михайло Грушевський.

Вчені Прикарпатського університету вже понад 16 років займаються дослідженням монастирів і частину їх титанічної роботи у цьому напрямку відображено у грунтовному тритомному виданні «Великий Скит у Карпатах». Тож, науковці етноісторичної школи, яка працює під керівництвом професора Миколи Кугутяка, досліджують тему «Духовна культура населення Карпатського регіону від найдавніших часів до ХХ століття», продовжують комплексні стаціонарні і розвідкові дослідження Карпатського регіону в адміністративних межах Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської і Закарпатської областей. І їх аналіз Києво-Печерського патерика сприятиме глибинному дослідженню культурно-просвітницької діяльності сакральних осередків України доби пізнього середньовіччя і нового часу, спонукатиме до проведення нових наукових досліджень, які спрямовані на пошук, збір, систематизацію, наукове опрацювання комплексу історичних, археологічних та етнографічних джерел з вивчення духовних святинь нашої держави.

«Дослідження пам’ятки займе може рік, а може й більше. Треба зробити порівняльний аналіз патериків, адже є їх багато видань», – пояснив Микола Кугутяк.